Досліджено вплив антибіотиків макролідів, агоністів мотилінових рецепторів, на секреторну функцію шлунка. Вперше встановлено, що макроліди (еритроміцин та рокситроміцин) пригнічують шлункову секрецію, стимульовану карбахоліном, пентагастрином, гістаміном, та не впливають на інсулінову шлункову секрецію у собак з інтактною нервовою системою. З'ясовано, що парасимпатична денервація шлунка не впливає на гальмівну дію макролідів на шлункову секрецію. Доведено, що мотилінові рецептори центральної нервової системи не беруть участі у регуляції секреторної функції шлунка, а гальмівний ефект макролідів на шлункову секрецію не є результатом їх прямої дії на секреторні клітини. Встановлено специфічну гальмівну дію макролідів на шлункову секрецію: рокситроміцин зменшує шлункову секрецію кислоти, стимульовану карбахоліном у собак та щурів. Виявлено, що блокатор вазоактивного інтестинального пептиду (ВІП) усуває гальмівну дію рокситроміцину на шлункову секрецію кислоти, стимульовану карбахоліном, у щурів. виділяється NO та ВІП, які відповідно пригнічують гістамінову та карбахолінову секрецію.

  Скачати повний текст